GPS-моніторинг службового транспорту і контроль за пересуванням співробітників сьогодні ні в кого не викликає подиву. Технічний прогрес змінює наш побут, звички і повсякденність в цілому - те, що до недавнього часу здавалося фантастикою, в наші дні є чимось буденним. Звичайно, так було далеко не завжди. GPS, як система глобального позиціонування, з'явилася лише в шістдесятих роках минулого століття.

У ті роки GPS застосовувався лише військовими, переважно для потреб американських ВМС. Розрахунок розташування корабля здійснювався за допомогою кількох супутників - Oscar і Nova. Система спостереження отримала назву Navy Navigation Satellite System. Через добрий десяток років на світ з'явився і GPS - майже в тому ж вигляді, що ми знаємо. Цікаво, що в ті ж роки розроблялася і радянська альтернатива американському супутниковому моніторингу.

Правда, введення її у експлуатацію відбулося лише в 1993 році - супутники ГЛОНАСС, офіційної системи спостереження, розробленої в Росії, стали початком нового витку історії професійних систем диспетчеризації транспорту. Супутники обох протиборчих систем пересуваються по різним орбітам. При цьому GPS знаходиться на висоті 20150 кілометрів, тоді як ГЛОНАСС розміщується трохи нижче, на висоті 19100 км. На даний момент фахівці відзначають більш точне позиціонування GPS, однак з поступовим виведенням на орбіту нових супутників ГЛОНАСС покращує якість роботи.

Втім, практика показує, що різниця у підключенні російської або американської системи не така вже й суттєва - у більшості своїй вже наявної точності визначення координат цілком достатньо для використання систем диспетчеризації транспорту у якості контролю віддалено працюючих співробітників. До того ж, технічний прогрес не стоїть на місці - хто знає, яким стане GPS-моніторинг у найближчі роки?