Велика кількість водіїв, що на хорошому рахунку у роботодавця, сприймають GPS-моніторинг в штики - точно так само, як і не дуже добросовісні працівники. Причина несприйняття лежить на поверхні і доволі очевидна - практика роботи багатьох автопарків службового транспорту показує, що відсутність контролю за діями водія закономірно породжує злоувживання. Хтось "таксує" на службовому авто у вільний від роботи час.

Хтось регулярно возить рідних на дачу і назад. І якщо ці випадки зловживань ще можна зрозуміти (і закрити очі на використання машини у неробочий час), то присутність у статистиці GPS-моніторингу "лівих" рейсів і випадків зливу пального зазвичай неприємно дивує. Разом з тим, не дивлячись на деяку епізодичність подібних моментів у практиці роботи компанії, ці річечки зловживань виливаються у суттєві витрати. У першу чергу, через підвищені витрати пального (у наслідок зливу або використання машини поза стандартними маршрутами) збільшуються витрати компанії на заправку службового автопарку.

Ціни ж на автозаправках тільки ростуть, разом з втратами власника компанії. До того ж, нерідкі і випадки перевищення швидкості, порушення правил - і штрафи, що виплачуються у цьому випадку водієм, частенько стають витратою частини бюджету компанії. Насамкінець, є і ще одна стаття витрат, що проявляється не одразу - підвищений знос авто примушує частіше відправляти його в сервіс, що автоматично збільшує вартість обслуговування кожної машини і автопарку в цілому.

Встановлення GPS-моніторингу допомагає позбутися всіх цих симптоматичних проблем - контроль за швидкістю пересування, місцезнаходженням автомобіля мінімізує можливі зловживання, а також підвищує якість роботи водія. Зменшується і час доставки вантажів - адже використовувати служебове авто у власних цілях водій більше не може. Впровадження системи диспетчеризації транспорту на підприємстві значно знижує щомісячні витрати - а тому окупність GPS-моніторингу відбувається швидко.